Не задовільнили кадрові «хотєлкі»: чому Тимошенко пішла в опозицію до Зеленського

Не задовільнили кадрові "хотєлкі": чому Тимошенко пішла в опозицію до Зеленського

Юлія Тимошенко не витримала і півроку нової влади та оголосила про перехід в опозицію – до чергового президента України. Але зробила це після відмови задовольнити її кадрові «хотєлкі».

Юлія Тимошенко тепер в опозиції – до чергового по рахунку президента України. Своє політичне рішення вона виправдала традиційною риторикою – «злочинними діями влади» – початком земельної реформи та реформою НАК «Нафтогаз».

Але за лірикою публічних заяв криється сувора правда життя – переходу Тимошенко в опозицію передували невдалі спроби лідера «Батьківщини» проштовхнути кадрові призначення близьких до неї людей на посади при новій владі.

Як повідомляють мої джерела, Тимошенко вела переговори з Банковою про працевлаштування своїх людей, щонайменше, на два грошовитих напрямки. Які не перебувають на слуху та мають дуже мало спільного з публічною риторикою Тимошенко, що вона, мовляв, хоче втілювати свій «Новий курс» в Україні.

Про які посади просила Тимошенко

► Перша посада, якої прагнула Тимошенко для своїх людей в обмін на підтримку ініціатив президента Зеленського в парламенті – це керівництво на Державну продовольчо-зернову компанію України. Це підприємство входить у 10 найбільших державних компаній в Україні, воно управляє державними елеваторами, що грають велику роль в експорті зерна за кордон, а також має право викупляти зерно у фермерів для подальшого продажу закордон трейдерами.

Там обертаються мільярди, і в тому числі за часів влади Януковича там було викрадено сотні мільйонів доларів китайського кредиту. Інтерес Тимошенко не до соціальних міністерств, не до Пенсійного фонду, а саме до державної компанії з великими грошовими потоками – цілком зрозумілий.

На зерні зараз робляться цілі статки, а керівник Державної продовольчо-зернової компанії може бути дуже корисним для одних олігархів та дуже шкідливим для інших. Тому не дивно, що пороги приймальні міністра економіки Милованова, який тепер відповідає і за аграрну політику, одночасно оббивають декілька депутатів від партії «Батьківщина».

► Але не однією аграрною сферою живе Тимошенко – вона претендувала на те, щоб за президентства Зеленського її людина очолила Державне агентство України з управління зоною відчуження. Зараз на чолі цього органу влади, що оперує Чорнобильською зоною і багатомільярдними бюджетами фінансової допомоги, перебуває виконувач обов’язків.

Незмінні традиції Тимошенко

Одержавши відмову, Тимошенко вирішила перейти в опозицію. Формальним приводом для цього стало ухвалення закону про ринок землі. Загалом, міняти посади на політичну підтримку – це типова модель поведінки Юлії Тимошенко, яку вона сповідує всю свою кар’єру.

► Пригадайте, як в попередньому парламенті Тимошенко вступила в коаліцію та отримала крісло міністра екології, яке віддала в квоту свого політичного спонсора Олександра Онищенка.

► Але ще більш яскраво цей принцип «баш на баш» – послуга в обмін на послугу – сповідувався Тимошенко, коли вона працювала прем’єр-міністром в 2007 – 2010 роках. Тоді в критичних голосуваннях її підтримувала фракція – не дивуйтеся – комуністів. За це уряд Тимошенко призначив на десяток посад ставлеників комінстичної партії.

тимошенко
Юлія Тимошенко

Іконостас комуністів Тимошенко

Архіви не горять, і я можу нагадати, як цей самий принцип, з яким Тимошенко прийшла до Зеленського – голоси в обмін на посади – використовувала вона.

В уряді Тимошенко, який був сформований коаліцією «Батьквіщини», «Нашої України» та блоку Литвина, був цілий іконостас комуністів. При чому, крім політичної корупції, це все супроводжувалося непотизмом – тобто прилаштуванням родичів.

► Так, заступником міністра охорона здоров’я вона призначила Валерія Бідного, зятя екс-спікера комуніста Олександра Ткаченка.

► Заступником міністра внутрішніх справ – Василя Мармазова, сина тодішнього депутата від КПУ Євгена Мармазова.

► Заступником глави Державної податкової адміністрації у Тимошенко був Олег Матвєєв, син депутата-комуніста Валентина Матвєєва.

Окрім того, Тимошенко як прем’єр-міністр віддала комуністам посади заступника міністра юстиції, заступника міністра молоді та спорту, заступника міністра транспорту та зв’язку, голови Державного комітету лісового господарства, заступника глави «Нафтогазу», а також Державного комітету архівів, що тоді викликало серйозні протести в її партнерів по коаліції.

Прихильність Медведчука

Але не тільки комуністи були тоді союзниками Тимошенко, але і одіозний Віктор Медведчук, який закривав для неї питання взаємовідносин з президентом Росії Володимиром Путіним.

За прихильність Медведчука Тимошенко зробила одіозного Тараса Козака заступником голови Державної митної служби. Того самого Козака, якого з жахом згадують у Львівській області, де він разом з братом Медведчука тримали в страху весь бізнес. Це той самий Козак, який зараз є депутатом від «Опозиційної платформи «За життя» та номінальним власником телеканалів Медведчука – «112», NewsOne та Zik. І це той самий Козак, який контролює через пов’язаних осіб газовий бізнес у Росії.

Не задовільнили кадрові "хотєлкі": чому Тимошенко пішла в опозицію до Зеленського
Тарас Козак

За всі роки роботи прем’єр-міністром Тимошенко так і не змогла пояснити, чим їй так знадобився Козак на посаді.

Принцип торгівлі посадою в обмін на голоси

Загалом принцип торгівлі посадою в обмін на голоси – це один з традиційних різновидів української політичної корупції. А щойно політиків починають відлучати від потоків, як вони із прихованих союзників стають публічними опонентами. Так, нещодавно про свою опозиційність нагадало й ВО «Свобода», яка стала одним з організаторів акцій протесту проти формули Штайнмаєра.

Але мало хто розуміє, що ця радикальна позиція націоналістів збіглася в часі з намірами влади приватизувати «Укрспирт», де останні роки сидів смотрящий від «Свободи» на прізвисько «Пупс».

Не задовільнили кадрові "хотєлкі": чому Тимошенко пішла в опозицію до Зеленського
Ігор Кривецький «Пупс»

Тому публічна політика дуже часто є лише виставою – надбудовою над процесами розподілу грошових потоків. І втрата годівниць швидко перетворює політичних союзників на опонентів. Саме для викорінення такої політичної корупції Генеральна прокуратура та антикорупційні органи мають бути повністю незалежними. І створення цього є історичним обов’язком для Володимира Зеленського. Чи впорається він – стане зрозумілим вже найближчими місяцями.

Источник: https://24tv.ua/ru/ne_zadovilnili_kadrovi_hotyelki_chomu_timoshenko_pishla_v_opoziciju_do_zelenskogo_n1238139